Категорії

Міністерство юстиції України інформує:

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

 

ЮСТИЦІЯ ГАРАНТУЄ ПРАВА БАТЬКІВ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

МІН’ЮСТ РОЗПОЧАВ ІНІЦІАТИВУ «СІМЕЙНІ РАДНИКИ», ЯКІ ДОПОМАГАТИМУТЬ ГРОМАДЯНАМ З ПИТАНЬ СІМЕЙНОГО ПРАВА

Міністерство юстиції запустило ініціативу «Сімейні радники» – нову спільну ініціативу Мін’юсту, системи Безоплатної правової допомоги та громадськості, спрямовану на забезпечення захисту прав громадян у сфері сімейного права.

«Робота з громадянами, які звертаються до центрів та бюро безоплатної правової допомоги дала нам можливість проаналізувати реальні потреби людей. Це спонукало нас на пошук більш досконалих форм та методів спілкування з громадянами. Разом з колегами з Координаційного центру з надання правової допомоги та активними представниками громадянського суспільства ми віднайшли такий механізм. І сьогодні ми його презентували, це - проект «Сімейні радники», - зазначила заступник Міністра юстиції Іванна Смачило.

За її словами, сімейні радники – це активні українці, лідери суспільної думки у власній громаді, більшість з яких самі постали перед проблемами домашнього насильства і вже давно допомагають іншим людям боротися за свої права. Вони спільно з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби, психологами, співробітниками Національної поліції та інших органів влади допомагатимуть громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права та захищати їхні права.

Фактично сімейні радники працюватимуть як волонтери та забезпечуватимуть комунікацію між постраждалими та відповідними співробітниками Мін’юсту та інших органів державної влади. Вони виступатимуть лише допоміжною ланкою. Консультації та захист надаватимуть громадянам юристи й адвокати системи безоплатної правової допомоги.

«Всі українці завжди можуть звернутися за правовою допомогою до однієї з 551 точок доступу до БПД. Держава вже сьогодні гарантує безоплатну допомогу для жертв  домашнього насильства. Це стосується і жінок, і чоловіків, і дітей, і літніх людей, які так само нерідко стають жертвами знущань», - зауважила Іванна Смачило.

«Фактично ми формуємо нову правову свідомість громадян. І починаємо цю роботу на рівні міст, безпосередньо в громаді. Після Києва ми запускаємо дану ініціативу в Одесі та Львові, далі у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» ми плануємо розвинути її в повноцінний проект при центрах БПД, з роботою в усіх регіонах країни», - підкреслила заступник очільника Мін’юсту.

Всі сімейні радники проходитимуть відповідне навчання, аби бути здатними надавати оперативну та якісну роз’яснювальну роботу в громаді, після чого необхідна правова допомога громадянам буде надана вже юристами системи БПД.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, запровадження інституту сімейних радників є імплементацією міжнародного досвіду щодо якісного надання правової допомоги в сімейних питаннях.

«Третій місцевий київський центр почав першим спеціалізуватися саме на питаннях надання правової допомоги в сімейних справах. І ми поширюватимемо ініціативу зі спеціалізації окремих центрів по Україні. Це зумовлено тим, що суттєво зросла кількість звернень до БПД з сімейних питань. Якщо минулого року таких питань було не більше 12%, то цьогоріч - більше 16%. Ми йдемо на зустріч потребам, які нині є в суспільстві», - зазначив Олексій Бонюк.

Він наголосив, що нині ключова проблема домашнього насильства полягає у тому, що левова частка жертв просто не звертаються за допомогою.

«За статистикою, з близько одного мільйона потерпілих від домашнього насильства на лінію 102 звертається лише 100 тисяч. 90% потерпілих просто мовчать і не говорять про цю проблему, тобто не захищають свої права», - повідомив Олексій Бонюк.

Як зазначив очільник столичної юстиції Станіслав Куценко, у центрах БПД в Києві та по всій Україні проводитиметься регулярний прийом жінок за участю сімейних радників, представників органів юстиції та інших органів, за потреби - психологів.

«Вони на місці з'ясовуватимуть ситуацію по кожному конкретному кейсу й одразу вирішуватимуть проблему, а не відкладатимуть це питання у довгий ящик. Це дасть можливість вивести на якісно новий рівень питання боротьби з домашнім насильством. У нас більше не буде мовчання, а приказка «б'є - значить любить» відійде в минуле», - зауважив Станіслав Куценко.

Юрист, блогер, а віднині й сімейний радник Віта Чигрина наголосила: «Я відчуваю, що ми зараз на порозі змін і ці зміни є дійсно позитивними. Ми працюватимемо з професіоналами, які надаватимуть реальний захист та допомогу тим, хто цього потребує».

Вона закликала жінок і всіх жертв насильства не мовчати і звертатися за допомогою. «Ви зараз не одні. Віднині в нашому суспільстві і в наших українських сім’ях немає місця насильству», - заявила вона.

Активіст, засновник проекту "ДИТИНА МАЄ ПРАВО", сімейний радник Наталія Боженко зауважила, що рік тому всі боялися говорити про насильство і виносити проблему на люди.

«Нині ми бачимо, що треба об’єднувати зусилля у боротьбі проти таких явищ. Сімейні радники будуть тим ланцюгом, який з’єднає громадянина з Міністерством юстиції, Національною поліцією, Мінсоцполітики. Ми надаватимемо допомогу всім, хто звернеться до нас», - сказала Наталія Боженко.

ПРОБЛЕМА НЕСПЛАТИ АЛІМЕНТІВ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РАЙОНУ ЧИ МІСТА

Батьки, що не сумлінно ставляться до своїх батьківських обов’язків, закономірно потрапляють до зони впливу державних виконавців. Природно, що немає якоїсь однієї об’єднуючої характеристики для всіх боржників-аліментників – вік, місце проживання чи захоплення. Кожний конкретний випадок – це окрема історія.

Коли житель Охтирщини зрозумів, що його зволікання зі сплати аліментів призвело до значного збільшення суми боргу, йому вже не залишилось інших варіантів, крім погашення заборгованості перед власною дитиною. Відтак, чоловік сплатив понад 12 тисяч гривень аліментів, 20 % штрафу у розмірі понад 2 тисячі гривень та 10 % виконавчого збору.

         На Білопільщині батько також примусово сплатив понад 12 тисяч гривень для доньки Ярини. Виконавці застосували до чоловіка тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за межі України, полювання та користування зброєю, а от штрафні санкції боржника оминули.

         Чоловік з Глухівщини також попри рішення суду сплачував аліменти не в повному обсязі, тому виникла заборгованість у розмірі понад 16 тисяч гривень. Державними виконавцями накладено арешт на все майно та рахунки боржника. Останній, щоб ліквідувати проблеми, що виникли, все ж сплатив заборговане власній дитині. Додатково батько віддав ще й 20 % штрафу у розмірі майже 3,5 тисячі гривень та виконавчий збір.

Закон #ЧужихДітейНеБуває – вже незамінний помічник державних виконавців у забезпеченні дитячих інтересів: нагадує нерадивим батькам про своїх дітей, наближає малечі шанс на нормальний розвиток і допомагає другому з батьків у вихованні своїх нащадків.